Видано Науковим Товариством. І лиш на серці цим запеклім Кров запеклася чорним гнівом.

Рoзгoнoм буp і бoжевіллям хвиль. І зір різнув вогнем ножа, І зір Твій не схотів пізнати.

Завантажити цей текст, надіслати, розповісти, цвірінькнути Інші твори цього автора. 2, не треба ні паризьких бруків, Ні Праги вулиць прастарих: Все сняться матернії руки, Стара солома рідних стріх.

Ми перейшли всі кола муки - І ось прозріли.

А тут: в вікні опустиш штору І п'єш, самотній, смертний біль.

І ось все забуваю, і все зникає в сутінні. а я тут, на чужинних бруках, Чужий несу чужий тягар. Під запашне зітхання лип.

Все далі висиха Сиха, Й линя ї весела синь, А вітер заголосить глухо І пролітає вдалечінь.

романс Пані, це вересня пізні дні, Пані, невдовзі - жовтень: Мов спалене на жертовнім огні, Падає листя жовте. Кoментap, стилет це ніж, збpoя. Бо якщо покора мудрість, То самота є завжди висота.

Ти йшла безвладна, як сліпа, Єдиним сном, єдиним болем.

Біля всесвітнього Сінаю, Як завше - золото й мечі.

Стилoс пaличкa для писaння у дaвнину, пеpo.